Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Райчук Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Якименко Г. М. Визначення рівня радіаційного забруднення бульб картоплі, вирощеної в умовах Українського Полісся [Електронний ресурс] / Г. М. Якименко, І. К. Швиденко, Л. А. Райчук, Г. П. Паньковська // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.4. - С. 105-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23 | ||
| 2. |
Райчук Л. А. Елементи методики оцінювання формування дози внутрішнього опромінення населення на віддаленому етапі подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / Л. А. Райчук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.7. - С. 150-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2014_24 | ||
| 3. | 
Чоботько Г. М. Оцінювання формування дози внутрішнього опромінення населення на віддаленому етапі подолання наслідків аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / Г. М. Чоботько, В. П. Ландін, Л. А. Райчук, І. К. Швиденко, М. С. Уманський // Вісник аграрної науки. - 2015. - № 7. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2015_7_13 | ||
| 4. |
Райчук Л.А. Деякі аспекти ведення сільського господарства на радіоактивно забруднених землях Київського Полісся [Електронний ресурс] / Л.А. Райчук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2015. - Вип. 25.9. - С. 161-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25 | ||
| 5. | 
Райчук Л. А. Стан та проблеми аграрного виробництва на радіоактивно забруднених територіях Київського Полісся [Електронний ресурс] / Л. А. Райчук, О. І. Гриник // Агроекологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 121–127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_1_20 Проаналізовано проблеми сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях Київського Полісся станом на 2014 р. Виявлено найефективніші заходи та розроблено першочергові кроки щодо одержання радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції на територіях, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Удосконалено спеціалізацію аграрного виробництва залежно від рівня забруднення території радіонуклідами. | ||
| 6. |
Ландін В. П. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в агросфері України [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Г. М. Чоботько, М. Д. Кучма, Л. А. Райчук // Агроекологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 67–75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2017_2_11 Висвітлено участь науковців Інституту агроекології і природокористування НААН у подоланні та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Показано, що історія розвитку радіоекологічних досліджень в Інституті бере свій початок з перших днів після аварії на Чорнобильській АЕС. Аналіз результатів наукової діяльності співробітників установи свідчить, що за післяаварійний період колектив радіоекології зібрав та систематизував значні обсяги інформації, яка трансформувалася в різноманітні бази даних, картографічні матеріали, математичні моделі, методичні рекомендації, регламенти, проекти нормативних документів тощо. Наведено інформацію про внесок працівників Інституту у розвиток радіоекології, відновлення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях і реабілітацію постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС територій. | ||
| 7. |
Ландін В. П. Особливості виносу 137Сs зерновими та зернобобовими культурами в умовах Житомирського Полісся [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Л. А. Райчук, І. К. Швиденко, В. П. Ткачук, В. В. Гуреля // Вісник аграрної науки. - 2017. - № 12. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2017_12_12 | ||
| 8. |
Чоботько Г. М. Ідентифікація параметрів у моделюванні біологічних систем на прикладі лісової екосистеми [Електронний ресурс] / Г. М. Чоботько, Л. А. Райчук // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_1_4 Наведено результати одного з найефективніших способів вивчення та прогнозування наслідків радіаційного забруднення територій, який полягає у застосуванні математичного моделювання процесів міграції радіонуклідів у радіаційно критичних екосистемах. Розглянуто теоретичний розрахунковий спосіб ідентифікації невідомих числових значень параметрів моделей міграції елементів у біологічних системах на прикладі лісової екосистеми. Доведено, що процес нагромадження радіонуклідів біологічними системами відбувається набагато швидше, ніж їх виведення. | ||
| 9. | 
Дем’янюк О. С. Вплив погодних умов і систем удобрення на таксономічну структуру мікробіоценозу залежно від типу ґрунту [Електронний ресурс] / О. С. Дем’янюк, Л. А. Райчук // Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН". - 2017. - Вип. 1. - С. 13-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpzeml_2017_1_4 | ||
| 10. |
Ландін А. П. Радіоекологічні аспекти використання торфоболотних ґрунтів [Електронний ресурс] / А. П. Ландін, В. А. Проневич, В. В. Коніщук, Г. М. Чоботько, Л. А. Райчук, А. П. Стадник // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 3. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_3_4 Запропоновано шляхи раціонального та радіологічно безпечного використання торфових грунтів і торфовищ Українського Полісся в контексті глобальних змін клімату. Обгрунтовано основи системного підходу до вирішення питання взаємодії сільськогосподарської діяльності на радіоактивно забруднених осушених торфових грунтах Полісся з навколишнім природним середовищем. Наведено удосконалений комплекс агромеліоративних заходів та систем удобрення культур у польових сівозмінах для зниження емісії вуглецю в атмосферу. Висвітлено, що осушувальні мелiорацiї зумовлюють небажані трансформації сформованих природних комплексів. Створення антропогенно структурованого торфомінерального грунту з використанням глибокої оранки та заорюванням підстилкового мінерального горизонту уповільнює мінералізацію органічної речовини та збагачує орний шар неглибоких торфових грунтів необхідними мікроелементами. | ||
| 11. |
Чоботько Г. М. Радіологічно критичні екосистеми та їх роль у формуванні забруднення сільськогосподарської продукції [Електронний ресурс] / Г. М. Чоботько, В. П. Ландін, І. І. Ясковець, Л. А. Райчук, І. К. Швиденко // Агроекологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2018_4_5 Обгрунтовано, що з'ясування критичних екосистем та закономірностей їх існування є необхідним завданням, що надає змогу визначати дозове навантаження на населення території Українського Полісся, забрудненої радіонуклідами, у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Аналіз результатів спостережень за нагромадженням радіонуклідів у різних типах грунтів і надходженням їх у рослини в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС засвідчив неоднакові темпи зниження їх питомої активності. Зазначено, що неоднорідність динаміки цього зниження зумовлено такими властивостями торфових та торфоболотних грунтів, як високий ступінь зволоження та перезволоження. | ||
| 12. |
Мусич О. Г. Акумуляція 137Cs та 90Sr у рослинах унаслідок техногенної катастрофи на ЧАЕС [Електронний ресурс] / О. Г. Мусич, В. П. Ландін, Л. А. Райчук // Агроекологічний журнал. - 2019. - № 1. - С. 124-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2019_1_20 | ||
| 13. |
Чоботько Г. М. Математична модель міграції 137Сs в агроландшафтах Українського Полісся у віддалений період після аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / Г. М. Чоботько, Л. А. Райчук, І. К. Швиденко, М. Д. Кучма // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 1. - С. 12-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_1_4 | ||
| 14. | 
Чоботько Г. М. Особливості та прогноз внутрішнього опромінення сільського населення українського полісся у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС (моніторингове дослідження) [Електронний ресурс] / Г. М. Чоботько, Л. А. Райчук, В. П. Ландін // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2018. - Вип. 23. - С. 216-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2018_23_17 Мета роботи - оцінка впливу лісової екосистеми на формування річних ефективних доз внутрішнього опромінення (<$Enothing sup 137 roman Cs>) населення Українського Полісся у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС та прогнозне моделювання доз внутрішнього опромінення мешканців регіону. Дозиметричний контроль населення (дорослі та діти шкільного віку, в середньому по 80 осіб у групі у населеному пункті) Київської обл. проводили впродовж 2003 - 2011 рр. з використанням спектрометра "Скрінер-3M" відповідно до "Методичних рекомендацій з дозиметричної паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії". Гамма-спектрометричний аналіз проб проводили за допомогою спектрометричного методу (ДСТУ 3743-98) на приладі СЕГ-005, детектор БДЕГ-63. Статистичну обробку даних було проведено за допомогою Microsoft Excel 2016 та OriginPro 9. Компіютерну реалізацію моделі виконували у математичному пакеті MAPLE 10. Річні ефективні дози внутрішнього опромінення мешканців населених пунктів Українського Полісся визначаються рівнем забруднення певних екосистем, насамперед так званих "критичних". Для досліджуваного регіону це, перш за все, лісові екосистеми та природні кормові угіддя, які здатні формувати значні дозові навантаження на населення внаслідок споживання молока і продуктів харчування лісового походження: грибів, лісових ягід, дичини тощо. Апроксимація експериментальних даних за порами року підтвердила гіпотезу стосовно експоненційного розподілу для весни та логнормального для осені. Експоненційний розподіл властивий статистичним сукупностям, чинники формування яких є незмінними або малозмінними. Тобто, навесні жоден дозоформуючий чинник, наприклад, продукт харчування, не є визначальним. Висновки: ймовірність одержання населенням річних ефективних доз внутрішнього опромінення в осінній період у порівнянні з весняним значно зростає внаслідок вживання продукції з лісових екосистем, а саме: грибів, ягід, м'яса диких тварин тощо. | ||
| 15. |
Швиденко І. К. Деякі аспекти отримання радіологічно безпечної продукції овочівництва в умовах Українського Полісся [Електронний ресурс] / І. К. Швиденко, Г. П. Паньковська, Г. М. Якименко, Л. А. Райчук // Агроекологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 59-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2020_4_9 Зважаючи на нагальну необхідність реабілітації радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС сільськогосподарських земель Українського Полісся і максимального відновлення на цій території повноцінного аграрного виробництва, питання відродження овочівництва як однієї з найбільш радіоекологічно проблемних у регіоні заслуговує на особливу увагу. Мета досліджень - з'ясувати вплив грунту, удобрення, поливу, видових і сортових особливостей овочевих культур на нагромадження ними <$Enothing sup 137 roman Cs> у віддалений період після аварії на ЧАЕС. Дослідження проводили в II, III та колишній IV зонах радіаційного забруднення на території Чернігівської, Київської та Житомирської обл. Грунтовий покрив території дослідження представлений дерново-підзолистими супіщаними та торфово-болотними грунтами. Досліджували найпоширеніші та районовані у регіоні види та сорти овочевих культур, перелік яких визначали шляхом анкетного опитування. Проаналізовано особливості нагромадження <$Enothing sup 137 roman Cs> в овочевій продукції залежно від виду, сорту, грунту, удобрення і поливу та визначено відповідні допустимі рівні забруднення грунту радіонуклідом. Найбільші обмеження у разі вирощування овочів на радіоактивно забруднених територіях встановлено для зеленної продукції, а також за вирощування на торфово-болотних грунтах. Підтверджено, що найбільше зниження надходження <$Enothing sup 137 roman Cs> в овочеві культури досягається у разі поливу рослин із підземних джерел. Одержані результати досліджень надають змогу розрахувати допустимі рівні забруднення грунту <$Enothing sup 137 roman Cs> для вирощування різних районованих сортів овочевих рослин за різних варіантів удобрення та в умовах поливу для певного типу грунту. Сформульовано пропозиції щодо вирощування овочів на радіоактивно забруднених грунтах з урахуванням сортових особливостей культури, удобрення і поливу. | ||
| 16. |
Райчук Л. А. Соціальна складова як чинник та індикатор збалансованого розвитку регіону Українського Полісся [Електронний ресурс] / Л. А. Райчук, Г. М. Чоботько, О. Г. Мусич, В. В. Коніщук // Агроекологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 29-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2023_1_5 Висвітлено результати дослідження ролі соціальної складової у реалізації збалансованого розвитку радіоактивно забруднених територій Українського Полісся з урахуванням як багаторічних комплексних еколого-економічних і соціальних викликів, так і потенційних наслідків російської воєнної агресії. В основу методології досліджень покладено системний підхід, у межах якого використовували сучасні та класичні наукові прийоми проведення досліджень: загальнонаукові методи (аналіз та синтез даних); ретроспективний і порівняльний аналіз (виявлення причинно-наслідкових зв'язків); аналітико-синтетичний (вивчення наукових і статистичних даних, фондових матеріалів, законодавчих та установчих документів тощо); математичний (математична обробка отриманих результатів). Інформаційну основу дослідження становлять офіційні статистичні дані головних управлінь статистики у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській, та Чернігівській обл. Проаналізовано існуючі тенденції та наявні результати досліджень взаємозв'язку радіоекологічної і соціальної складових. Розглянуто соціальні індикатори життя мешканців Українського Полісся (загальні доходи, рівень заробітної плати, структура витрат населення тощо), демографічні показники (чисельність населення, статево-вікова структура, приріст/скорочення населення), рівень зайнятості, захворюваність, споживчий кошик для сільських та міських населених пунктів досліджуваних областей. З'ясовано, що показники стану соціальної сфери регіону Українського Полісся можуть слугувати додатковими критеріями оцінки поточної соціально-економічної ситуації та її динаміки. Встановлено, що соціальний чинник є невід'ємною складовою і водночас критерієм збалансованого розвитку радіоактивно забруднених територій. Доведено необхідність реалізації цілої низки заходів, спрямованих на підвищення ефективності державної політики зайнятості населення і системи професійної освіти, беручи до уваги прогнози щодо потреби регіональних підприємств у кадрах певної кваліфікації у розрізі професій і спеціальностей за рівнями професійної освіти й переліку найбільш затребуваних і перспективних професій та спеціальностей. Для кожного регіону перелік таких професій індивідуальний. | ||
| 17. |
Колпаков І. Є. Роль спадкової схильності (поліморфних маркерів генів глутатіон S трансфераз, каталази, ендотеліальної синтази оксиду азоту) та деяких несприятливих чинників довкілля у виникненні бронхообструктивної патології у дітей, мешканців радіоактивно забруднених територій [Електронний ресурс] / І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, В. М. Зигало, В. Г. Кондрашова, Г. М. Чоботько, Л. А. Райчук, О. С. Леонович // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2023. - Вип. 28. - С. 329-347. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2023_28_23 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |